КОКАИН 98% КОКАИН Fish Scale Новочебоксарск

Эх, вот и я снова тут, рассказываю свою историю. Вообще, наркоманская жизнь – это как одна большая закладка. Ну, типа, ты протаранился в мир наркотиков, и от туда уже назад пути нет. Изначально, конечно, казалось, что поппер – это самый безобидный шоу. Ну, типа, нюхаешь, и как будто время замедляется. Клево кайфануть на вечеринке, особенно если рядом тяночка привлекательная есть. Но потом оказалось, что есть и более крутые закладки.

А вот о кокаине я вам расскажу. Дело было ночью, когда меня посетил пранк. Парнишка, зовется Макс, решил меня разыграть. Говорит, что у него есть связи в музее и что там можно провести незабываемую ночь. Ну, я в сомнениях был, но разве можно пропустить такое приключение? Он втирал мне, что в музее есть такой трэш, что мы просто офигеем.

И я, конечно, как настоящий смельчак, согласился. Встретились мы вечером у музея, Макс уже был вареный, ну, типа, первитин на всю катушку. Но я и сам был вмазанный немного, так что нам было все равно. Поглубже еще закатили, чтобы смелости набраться. И вот мы уже внутри музея, всякую хрень рассматриваем, не знаю, правда, какую, потому что все перед глазами как-то размыто.

Вдруг слышу шорох, охранник оказывается. Макс говорит, что нужно прятаться, иначе нас поймают. Поэтому мы решаем спрятаться в ванной комнате. Ну, я думаю, приключение только начинается, так что пусть будет так.

А в ванной комнате оказывается настоящая задница. Макс говорит, что у него еще есть пара закладок с кокаином. Сказать, что мы стали вот прям настоящими героинами, это ничего не сказать.

Охранник всем миром вокруг несется, а мы в наше углушко весь кайф себе наслушиваемся. Ну, а потом вообще какое-то чудо случилось – охранник сам прям в ванну залез. Наверное, думал, что мы свалили уже. А мы тут сидим, дружно смеемся, потому что варенного на всех хватит.

Через некоторое время охранник вылезает из ванны, и мы решаем, что пора на выход. В общем, выскочили мы, как ужаленные. Шли по улице, размышляли о происшедшем, и я понял, что это было самое безумное приключение в моей жизни.

В общем, ребята, наркотики – это такая вещь, которая может превратить тебя в настоящего бездельника. Они тебя просто уведут из реальности, запутают сознание. Но это уже другая история.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.